- сторопілість
- -лості, ж., розм.Стан за знач. сторопілий 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
сторопілість
Смотреть что такое "сторопілість" в других словарях:
сторопілість — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
сторопілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до сторопіти. 2) у знач. прикм. Який виражає розгубленість, збентеження, переляк. Сторопіле обличчя … Український тлумачний словник
сторопіти — і/ю, і/єш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися тощо … Український тлумачний словник
розгубитися — розгублюватися (утратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), спантеличитися; оторопіти, сторопіти, отетеріти, обараніти Пор. збентежитися, соромитися … Словник синонімів української мови
